Поради логопеда

Розвиток мовного дихання

Консультація для батьків

Усі знають, яку важливу функцію в життєдіяльності людського організму виконує дихання. Окрім своєї основної фізіологічної функції, – здійснення газообміну, – дихання забезпечує ще і таку функцію як мовне дихання.

Мовне дихання  (діафрагмальне) – основа звучної мови, джерело утворення звуків, голоси.Механізм цього типу дихання закладений в нас природою спочатку. Це прадавній тип дихання властивий усім теплокровним і на 90% усій потребі в диханні здійснюється за рахунок його.Основний м’яз, який приводить цей тип дихання в дію, – діафрагма. Вона розділяє черевну і грудну порожнині. При вдиху діафрагма розслабляється і, опускаючись давить на черевні органи, які у свою чергу притискаються в черевній стінці, примушуючи її випинатися і округлятися. На видиху діафрагма скорочується, підтискає легені, а черевна стінка втягується. При цьому верхня частина грудної клітки залишаються без руху. Зовні це виглядає як дихання животом.

При корекції порушень мови виникає необхідність спеціально організовувати і розвивати мовне дихання, особливе значення придбавають дихальні вправи. Відповідна гімнастика спрямована на вироблення у дітей навичок правильного раціонального дихання, довільного управління процесом руху повітряного потоку.

Вправи для формування діафрагмального видиху

Дитина знаходиться в положенні лежачи на спині. Рука дитини лежить на верхній частині живота (діафрагмальна область). Увага дитини звертається на те, що його живіт “добре дихає”. Можна покласти на живіт іграшку для привертання уваги. Ця вправа триває в середньому 2-3 хвилини. Вправа повинна виконуватися без зусиль, щоб уникнути гіпервентиляції і підвищення м’язового тонусу.

Задуй свічку

Діти тримають смужки паперу на відстані близько 10 см від губ. Дітям пропонується повільно і тихо подути на “свічку” так, щоб полу м’я “свічки” відхилилося. Логопед відмічає тих дітей, хто довше за всіх дув на «свічку».

 

Лопнула шина

Початкове положення: діти розводять руки перед собою, зображуючи круг – “шину”. На видиху діти вимовляють повільно звук “ш-ш-ш”. Руки при цьому повільно схрещуються, так що права рука лягає на ліве плече і навпаки. Грудна клітка у момент видиху легко стискується. Займаючи початкове положення, діти роблять мимоволі вдих.

 

Накачати шину

Дітям пропонують накачати шину”, що “лопнула. Діти “стискують” перед грудьми руки в куркулі, узявши уявну ручку “насоса”. Повільний нахил вперед супроводжується видихом на звук “с-с-с”. При випрямленні вдих робиться мимоволі.

 

Повітряна куля

Виконання вправи аналогічно вправі “Лопнула шина”, але під час видиху діти вимовляють звук “ф-ф-ф”.

 

Жук дзижчить

Початкове положення: руки підняти в сторони і трохи відвести назад, немов крила. Видихаючи, діти вимовляють “ж-ж-ж”, опускаючи руки вниз. Займаючи початкове положення, діти роблять мимоволі вдих.

 

Ворона

Початкове положення: руки підняти через сторони вгору. Повільно опускаючи руки і присідаючи, діти вимовляють протяжно “К-а-а-а-р”. Логопед хвалить тих “ворон”, які повільно спустилися з дерева на землю. Займаючи початкове положення, діти роблять мимоволі вдих.

 

Пилка дрів

Початкове положення: встати один проти одного парами, взятися за руки і імітувати розпилювання дрів : руки на себе – вдих, руки від себе – видих.

 

Дроворуб

Початкове положення:  встати прямо, ноги трохи вужчі за плечі; на видиху скласти руки топірцем і підняти вгору. Різко, немов під тяжкістю сокири, витягнуті руки на видиху опустити вниз, корпус нахилити, дозволяючи рукам “прорубати” простір але­гами. Вимовити “ух”. Повторити 6-8 разів.

 

Комарик

Початкове положення:  сісти, ногами обхопивши ніжки стільця, руки поставити на пояс. Вдихнути, повільно повернути тулуб убік; на видиху показати, як дзвенить комарик – “з-з-з”; швидко повернутися в початкове положення. Новий вдих – і поворот в інший бік.